Народився 05 лютого 1972 року, в с. Дейманівка Срібнянського району Чернігівської області.
Навчався в Дейманівській та Гурбинській школах. Після закінчення десятирічки вступив до Ніжинського технікуму механізації сільського господарства та здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Звідти був призваний на військову службу.
З 1997 року по кінець 2015 року служив в органах внутрішніх справ України інспектором ДПП відділу ДАІ, водієм, інспектором дозвільної системи.
У листопаді 2016 року пішов на військову службу за контрактом до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади (військова частина В 1688). За три роки служби неодноразово брав участь в антитерористичній операції на Сході України.
Після закінчення військової служби за контрактом пішов на пенсію Міністерства оборони України за вислугу років.
25 березня 2022 року призваний на військову службу по мобілізації.
У складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, боронив територіальну цілісність та недоторканість нашої держави.
08 серпня 2022 року під час бою з противником, біля населеного пункту Виїмка Донецької області, солдат Павло Радченко отримав поранення несумісні з життям.
Похований 11 серпня 2022 року в с. Дейманівка Прилуцького району Чернігівської області.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно (Указ Президента України №328/2023).